Рахівщина історична

Історія селища Ясіня на старих фотографіях

Ясіня розташоване у самому серці Гуцульщини. Звідси можна побачити найбільші хребти Українських Карпат: Горгани і Свидовець, і саму Чорногору. 

Перша згадка про селище у письмових джерелах датується 1555 р. Засновниками вважають гуцулів з галицького боку Карпат. У цій згадці йдеться про те, що воно належить угорському феодалу Драгфі, а в 1583 р. перейшло у власність феодала Каролі.

Відомо, саме у Ясіня з 1672 року починається розробка лісів. Лісорозробки в той час велися дуже обережно: вирубки велися винятково взимку. Перший рік ліс зрізали й залишали на місці. На другий рік обрізали верхівки дерев і гілки. І лише на третій рік, майже сухе, без кори, дерево спускали в долину.

У Ясінях розташована одна з найдосконаліших дерев'яних церков на всій Гуцульщині, Струківська церква або Церква Вознесіння Господнього. Так вона виглядала в давнину.

Саме у Ясінях 9 листопада 1918 року Народна Рада проголосила Гуцульську Республіку (президент Степан Клочурак) як частину ЗУНР і організувала з частиною УГА похід на Сигіт. А саме селище проголосили столицею Гуцульської Республіки.


10 січня цього ж року ясінчани вирішили приєднатися зі своїми кровними братами українцями. Під час збройного походу вони визволили с. Кваси, м. Рахів, селище Великий Бичків та місто Сигіт.  

З історії Рахова

У XIII ст. Угорщина повністю оволоділа гірськими районами Закарпаття. Поступово сюди стали прибувати та селитися угорські феодали.

 За часів входження закарпатських земель до складу Австро-Угорщини сюди було переселено багато німецьких колоністів, за участі яких відбувалося становлення лісопереробної галузі. Величезним поштовхом до соціально-економічного розвитку цього краю сталобудівництво залізної дороги до Рахова та Ясіня, яка була здана в експлуатацію 15 серпня 1895 року. Будували залізницю 16 тисяч італійців та спеціалістів з інших країн Європи.

 У листопаді 1918 року рахівчани рішуче піднялися на боротьбу за визволення та возз’єднання краю з українським народом. 5 січня 1919 року в смт. Ясіня було скинуто місцевий уряд і утворено Гуцульську республіку на чолі з Степаном Клочураком, яка протрималася до 11 червня 1919 року.

21 березня 1919 року в Угорщині перемогла пролетарська революція. У квітні Раду робітників, солдатів і селян у Рахові очолив П. Попенко. Наприкінці того ж року, коли завоювання угорської революції були втрачені, притисянські поселення зайняли румунські війська. Запанували терор і пограбунки.

 Під час входження Закарпаття (тодішня назва –Підкарпатська Русь) до складу Чехословаччини населені пункти Рахівщини активно розвивалися якосередки туризму. Рахів у той час називали „гуцульським Парижем”. Фашистська окупація часів другої світової війни завершилася визволенням району, як і всього Закарпаття, частинами Радянської Армії в жовтні 1944 року. У 1945 році район, як і все Закарпаття, увійшов до складу УРСР.

Новий етап розвитку Рахівщини розпочався у 1991 році, коли Україну проголосили незалежною суверенною державою.

 ині в Рахівському районі проживають понад 90 тис. жителів. Серед них представники близько 30 національностей і народностей. В етнічному складі переважають українці (етнічна група гуцулів), яких загалом 70 відсотків, 10 відсотків – румуни, 9 – угорці. Дещо менше росіян, чехів, словаків, німців, італійців, білорусів, євреїв. У зв’язку із високогірним розташуванням, високою лісистістю густота населення незначна: на один квадратний кілометр припадає в середньому по47,7 жителів. Населені пункти розташовані, як правило, в гірських ущелинах, у долинах численних рік і потоків.

Національний склад населення позначається на особливостях релігійного та культурного життя Рахівщини. Сьогодні тут діють 33 православні громади, 18 – греко-католицьких, 6 – римо-католицьких, є також кілька громад свідків Бога Єгови, представники інших конфесій. 

Матеріал готував: Вася Молдавчук, учасник команди FunRoute

Туристичний притулок  "Вашікова хата під Поп Іваном" 

Ще у 20-30-х роках минулого століття за часів, коли наш край був у складі Чехословацької республіки жителем м. Прага Едвардом Вашем було побудовано туристичний притулок у підніжжі однієї з нойкрасивіших гір - Поп Івану Мармароського. Туристичний притулок називався "Вашікова хата під Поп Іваном" і містив 12 кімнат. Деякий час управителем цього притулку був Йовшко Пушкар. Потягом Прага-Ясіня туристи доїжджали до станції Требушани, після по мальовничій лісовій дорозі вздовж Білого потоку їх доправляли на возі або пішком. Цей туристичний маршрут користувався попитом серед жителів центральної Європи. На фото реклама у одній з Празьких газет.