середу, 31 жовтня 2018 р.

Fun-Route досліджує власні професійні інтереси та цінності

Fun-Route вирішили дослідити свої власні професійні інтереси та цінності, рівень самооцінки, психологічні схильності, рівень IQ. За допомогою методики Є.Клімова - визначили тип майбутньої професії. А ще багато нового і цікавого профікемпівці дізналися про діяльність служби зайнятості.
Вибір майбутньої професії - це вибір життя!Рано чи пізно цей вибір постає перед кожною молодою людиною. Fun-Route - Профікемп  готуються до цього вибору заздалегідь.  




Fun-Route досліджує спеціальності сфери туризму для майбутнього абітурієнта

Fun-Route підготували інформаційне дослідження  щодо спеціальностей, за якими може навчатися майбутній професіонал туристичного бізнесу. Туристична сфера на Рахівщині має реальні перспективи розвитку завдяки унікальним природним об’єктам. Саме тому туристичний ринок потребує підготовки висококваліфікованих спеціалістів. В комплексній роботі ми з’ясували, що існують чотири спеціальності сфери туризму:


Туризм
Тут потрібно вивчати іноземні мови (зазвичай не менше двох), географічні, економічні, управлінські дисципліни - все у доповненні до діяльності у туризмі: туристичне ресурсознавство, економіка туристичного ринку, мотивація споживача послуг і т.п. 
Соціально-культурний сервіс і туризм.

В даному напрямку можна здобути  глибокі знання у галузі світової культури і мистецтва, української і зарубіжної літератури, країнознавства, вивчатимуться соціально-економічні дисципліни.

Туризм, Соціально-культурний сервіс і туризм
У кожному ВНЗ представлено як мінімум дві-три спеціалізації: "туризм", "ресторанний бізнес", "готельний сервіс" тощо. Головна увага при навчанні зосереджена на дисциплінах, пов'язаних з культурою та мистецтвом: українська і зарубіжна література, країнознавство, соціолінгвістика. Ці знання необхідні, щоб зацікавити клієнта і розповісти йому про нюанси того чи іншого маршруту.  
Професії спеціальності туризм: інструктор-методист з туризму; екскурсовод; інструктор оздоровчо-спортивного туризму (за видами туризму); організатор подорожей (екскурсій); організатор туристичної і готельної діяльності; фахівець з готельного обслуговування; фахівець з розвитку сільського туризму; фахівець з туристичного обслуговування; фахівець із конференц-сервісу; фахівець із організації дозвілля; фахівець із спеціалізованого обслуговування; фахівець із туристичної безпеки; інспектора з туризму; інструктор-методист з туризму; агент з організації туризму; адміністратор (господар) залу; адміністратор черговий; інструктор спортивного з туристичним супроводом (за видами туризму); провідник (за видами туризму).
Ті, хто спинився на "Туризмі", багато уваги приділятимуть географії, соціально-економічній географії, країнознавству, географії туризму та іноземним мовам. Тут навчать формувати туристичні тури і екскурсійні програми із врахуванням особливостей туристичних зон і центрів і побажань клієнтів, ознайомлять з особливостями трансферу - проїзду туристів від місця прибуття до місця проживання. Головне завдання фахівця з туризму - довідатися все можливе і неможливе про тури і готелі: чим і як там годують, які пропонують номери, чи існують дитячі екскурсії тощо.

Вітання з днем працівника соціальної сфери

У першу неділю листопада в Україні, згідно з Указом Президента України  відзначають День працівника соціальної сфери.
Це свято є свідченням високої оцінки державою ролі працівників, які щодня забезпечують реалізацію державної політики з питань соціального захисту, зайнятості, організації оплати і безпеки праці, трудових відносин. Fun-Route вітає всіх працівників соціальної сфери та зичить наснаги у подальшій роботі, нових звершень та просто мирного неба над головою!

Fun-Route бере участь у туристичному заході

Команда Fun-Route бере участь у Днях відкритих дверей Закарпатського центру туризму в рамках якого, на базі амфітеатру "Буркут" проведені  туристичні змагання: подолання етапу Горизонтальний маятник; подолання етапу "Навісна переправа"; подолання етапу  "Паралельні мотузки"; натягування та проходження етапу Траверс; натяжка навісної переправи; карабінна удавка.

Заради безпеки учасників змагання на скелях довелося відмінити у зв’язку з несприятливими погодними умовами, та це не завадило профікемпівцям дослідили професію спортсмена "Скелелаза". Скелелазіння – самостійний вид спорту, який пов’язаний з альпінізмом. Спортсмени можуть лазити як по природному рельєфу (скелі), так і по штучному (скеледромі). Скелелаз - це спортсмен, який займається скелелазінням. Щоб стати скелелазом, потрібно вести здорорвий спосіб життя та не боятися висот.







У всіх видах змагань, команда Fun-Route здобула призові  місця. Ось так, беріть приклад та будьте здоровими.





пʼятницю, 26 жовтня 2018 р.

Озеро Марічейка

А ви знали, що подорожуючи горами, можна опинитися у різних куточках України? Так, наприклад, ми команда Fun-Route перебуваючи на горі Піп Іван, вирішила дослідити маршрут до озера Марічейка. Марічейка — це одне із наймальовничіших карпатських озер, яке з усіх боків оточене густими смерековими лісами.

Легенди розповідають про походження озера наступне: Колись дуже давно, коли ще на наші землі зазіхали злі монголо-татарські іга, було неподалік гори Шурин поселення. І жили в ньому двоє закоханих - Іван і Марічка. Зустрічалися вони потайки, подалі від злих язиків. Єдиними свідками їх зустрічей були вершини та густі ліси. І ось одного разу, коли поспішала Марічка на зустріч до коханого, то побачила з висоти, як наближалися непрохані гості. В голову сміливої дівчини не прийшло нічого іншого, як попередити селян про небезпеку. Відправивши Івана навипередки ворогу, сама вирішила його відволікти . Татари на прудких конях швидко наздогнали бідолашну. Познущавшись над дівочою гідністю та красою, кинули Марічку вбитою серед лісу. А селяни тим часом встигли врятуватися. За однією із версій озеро - то сльози Івана, які той довго проливав за своєю коханою. За іншою - розгнівані гори не витримавши наруги над нещасною Марічкою, почали скидати величезні брили. Ті важкі камені утворили провалля, в яке і потрапили лиходії. Слідом за кам'янним градом почалися сильні зливи, які за декілька днів на цьому місці утворили озеро. Вдячні за порятунок люди назвали його в честь своєї рятівниці. А ліс, який оточує водойму, Дівочим.




Почувши цю сумну легенду все більше людей з кожним роком відвідують цю місцину. Для когось озеро та навколишня природа - ідеальне місце для медитації, активного відпочинку, а дехто, вражений живописною красою, освідчується в коханні своїй половинці.

Проте, не зважаючи на сумну легенду, Марічейка віддавна приваблює своєю красою чимало туристів. Люди приходять сюди, щоб помилуватися чудернацьким озером, приємно провести час в оточенні гірських краєвидів, відпочити і навіть освідчитися у коханні.


Гуцули кажуть, що якщо побачити озеро на світанку, то пізнаєш радість. Озеро виникає перед туристами зненацька. Оточене з усіх боків лісом, у ньому холодна, без смаку вода, яка буває у глибоких криницях. На блискучій поверхні озера виникають, ширяться, і розходяться до берега рівномірні кола. Проте це не риба — так б'ють із глибини землі джерела, які живлять це озеро.
Йдучи до озера з гори Піп Іван ви знайде струмочок з джерельною водою, дуже смачною, скуштуйте неодмінно.

А ось і ліс.


Біля озера, ми вирішили перепочити.






Дорогою назад, до гори Піп Іван.









Чорна Гора чи Піп Іван?

Кожна назва гори чи річки у Карпатах приховує за собою ту чи іншу загадкову історію, яка трапилась колись у давнину. Дуже часто між  туристами, які  мандрують гірським хребтом Чорногора,  можна почути суперечки щодо назви однієї гори. Одні, називають її Чорною горою, інші - Попом Іваном. У відстоюванні своїх позицій, висуваються різні аргументи. Це перекази і легенди, почуті у місцевих мешканців.

Fun-Route вирішили розібратися щодо суперечок у думках і доказів, та провести власне дослідження і  більш глибоко пізнати історію рідного краю. То Чорна Гора чи Піп Іван? Прихильники першого варіанту, аргументують назву Чорна Гора тим, що на Гуцульщині і досі живе пам’ять про легендарного опришка, народного месника, захисника всіх знедолених Олексу Довбуша.  За однією легендою, Довбуш причетний і до назви Чорногора. Одного разу, пасучи вівців на полонині, він побачив на камені, який стояв на вершині гори, чорта. Згадав Довбуш, що, за переказами, тому, хто уб’є «чорну біду», Господь Бог дасть велику винагороду. Так і сталося – Олекса поцілив та убив «діття», за що отримав від Бога надлюдську силу та оберіг від ворожих куль. Чортова кров, що стекла по тому камені, – почорніла. І від того часу люди почали називати цю гору Чорною Горою.

Олекса Довбуш

Ще, за однією з легенд, частину своїх  скарбів Довбуш сховав саме на Чорній Горі. Багато людей пробували свої сили у пошуках скарбів та даремно.  Кажуть, що закопуючи «нечисті» скарби, Довбуш накладав на них закляття. І тому, крім нього, відшукати це золото ніхто не міг. Але якщо скарб «чистий», то при бажанні викопати його міг хто завгодно. Вірніше, той, хто дійсно потребує грошей.

Для спростування походження назви Чорна Гора від легендарного подвигу Довбуша, котрий жив у 1700 – 1745 роках, служать численні мапи, випущені ще до життя славетного гуцульського опришка. Дуже ймовірно, що назва Чорна Гора походить саме від зарослів сосни Європейської сланкої, котрою густо вкритий весь субальпійський пояс Чорногірського хребта. Голки цієї сосни темно-зеленого кольору, і коли з-далеку подивитися на гору (й на весь Чорногірський хребет), вона має темно-зелений, майже чорний, колір. На відміну від інших гір, вкритих смереково-ялиновими лісами, які здалеку мають зеленувато-синій відтінок.

Прихильники іншого варіанту наводять перекази, згідно котрих гора називається Попом Іваном. Ще, у давні часи гуцули здійснювали паломництво у місто Сучава, до монастиря, де зберігалися мощі Івана Сучавського (в розмовній мові – попа Івана). В пам’ять про святого Івана Сучавського гуцули- християни, можливо, й перейменували одну із вершин Чорногірського хребта – гору Чорна Гора, де знаходилося давнє язичеське святилище, – на Піп Іван. Зустрічаються також перекази, що колись на Гуцульщині жив священик Іван, котрий на свято Івана Купала очолював походи карпатських горян (язичників) на цю гору для збору цілющого гірського зілля. Після смерті священика гору назвали його ім’ям – Піп Іван. За іншими переказами, на вершині гори була кам’яна скеля, що здалеку нагадувала попа в рясі, й можливо, від того пішла її назва.


Ну і третя версія походження  - назва Попіван (з наголосом на другий склад): цілком імовірно, що така назва могла бути придумана гуцулами завдяки географічній особливості самої гори. На її вершині постійно дмуть середземноморські та атлантичні вітри, що, наступаючи на континент, зустрічаються з масивною природною перешкодою – високим Чорногірським хребтом. Таким чином, від постійного південно-західного вітру, котрий голосно свище, а за гуцульським діалектом – «попіває».

А вам яка версія сподобалася більше всього?

Fun-Route - будні. Підготовка до масштабного районного заходу

Триває клопітка підготовка до проведення профінформаційного масового заходу для учнівської молоді Рахівського району "День кар’єри&quo...