Мандруй Рахівщиною

Рахівський район

Рахівський район знаходиться на крайньому сході Закарпаття, площа району становить 1900 кв.км., з них:

- 47821 га – сільськогосподарські землі;

- 2458 га – сади;

- 125800 га – ліс.

Район межує із Івано-Франківською областю й Румунією. Населення району становить 90 тисяч чоловік.

На Рахівщині знаходяться найвищі гірські вершини України:

- Говерла 2061м;

- Бребенескул 2035 м;

- Чорна Гора 2022 м;

- Петрос 2020 м;

- Гутин – Томнатик 2017 м;

- Ребра 2007 м.

Досить відомими об'єктами туризму є гора Близниці і лижний курорт «Драгобрат».

У горах зустрічаються високогірні озера – сліди давнього зледеніння, утворені в зниженнях, зайнятих льодовиком. Найвідомішими є Бребенескул, Апшинець, Ворожеска. Існує багато легенд про таємниці, пов'язані із цими озерами.

На Рахівщині бере свій початок одна з найбільших приток Дунаю – ріка Тиса.

На території району розвідано 82 мінеральних джерела, найпоширенішими є холодні вуглекислі води. Джерела дуже смачної води знаходяться у Квасах, Рахові, Кобилецькій Поляні.

Одним з найголовніших прикрас Рахівщини є те, що саме тут перебуває географічний центр континентальної Європи.

Унікальними пам'ятниками гуцульської архітектури на території району є дерев'яні церкви: Вознесенська (Струківська) церква (смт. Ясіня), Петропавлівська (Плитоватська) церква, Успенська церква (с. Ділове), церкви в Середньому Водяному.

Рахівщина відома виробами народного мистецтва, серед яких, зокрема, різьблення по дереву. Талановиті художники виготовляють неповторні сувеніри, які колекціонують не тільки в Україні, але й далеко за її межами.

Неповторна природа, гірські вершини, льодовикові озера, чарівні ліси, полонини, мінеральні води, смачна гуцульська кухня щороку залучають на Рахівщину тисячі гостей, які незмінно залишаються задоволеними відпочинком.

Дерев'яні гуцульські храми Рахівщини

Церква Вознесіння Христового з дзвіницею розташована на пагорбі недалеко від річки Тиса. Вона органічно вписана в пейзаж навколишньої місцевості і становить із ним єдине ціле.

Споруда пятизрубна, одноповерхова. Основний акцент храму зроблено на далеко винесені крила. Незвичні та оригінальні її легкі маківки прикрашені ажурними хрестами. Цікаво також виконане рукою майстра окреслення шатрового даху з двоярусною маківкою на вершині.

Перша згадка про Ясіня нерозривно пов'язана з будівництвом Струківської церкви. Немає точної дати зведення храму, проте відомо, що саме поселення вже існувало в 1505р. в Тисодолинянському повіті Марамороського комітату і вважалося торговим містечком.

Згідно давньої легенди пастух Струк спочатку побудував церкву, а вже згодом навколо неї виникло поселення.

Сама святиня у первісному вигляді не збереглася. Від неї залишились тільки невисокий іконостас з соковитим різьбленням царських врат і кілька старовинних ікон, зокрема «Апостол Петро» і «Апостол Павло». А на хоругві ХІХ ст. зображено Струка із ягням в пам'ять про давню подію. Розміщенню церкви сприяло також найкраще стратегічне значення з огляду місцевості – на пагорбі, над річкою Чорна Тиса.

Сучасна діюча церква збудована у 1824 році і є досконалим зразком церковного будівництва для дерев'яних храмів Гуцульщини (без жодного цвяха) – являє собою витвір архітектурного мистецтва.

У 1894 році було проведено ремонт із заміною підвалин. За топологічними ознаками – це хрещатий, одноверхий храм. Центральний зруб, квадратний у скані, завершується шаровою восьмигранною банею з декоративною маківкою. Бабінець, вівтар і бічні приділи прямокутні, завершуються двосхилими дахами. По периметру усю споруду оперізує широке опасання на випусках верхніх вінців. Церква визначається вишуканими пропорціями. Усі прироби перекриті коробовими склепіннями з двома перехресними сволохами та двосхилими під гонтом дахами з трикутними фронтонами завершиними маківками.

Дзвіниця збудована в 1813 році складає з церквою єдиний ансамбль і має власну мистецьку цінність.

Струківська (Вознесенська) церква – це унікальний зразок традиційного храмового будівництва Гуцульщини.

Карпатський біосферний заповідник

Карпатський біосферний заповідник – один із найбільших природоохоронних об'єктів України – займає площу 58035,8 га. Найвища вершина України (гора Говерла, 2061 м), легендарні Близниці, високогірні озера, географічний Центр Європи, Долина нарцисів, всесвітньо відомі букові праліси, найбільша карстова печера Українських Карпат «Дружба» - лише частина його території. Тут представлене все ландшафтне й біологічне різноманіття Українських Карпат від передгір'я до субальпійських та альпійських лук (180-2061 м над рівнем моря). Заповідник розташований у межах Рахівського, Тячівського, Хустського та Виноградівського районів Закарпатської області та складається з 8 ізольованих один від одного масивів. Територія розподілена на чотири функціональні зони: заповідну (31% від загальної площі), буферну (28%), антропогенних ландшафтів (35%) та регульованого заповідного режиму (6%).

До послуг гостей:

- музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах (м. Рахів)

- Еколого-освітній центр «Центр Європи»

- Мережа інформаційних центрів

- 18 обладнаних екотуристичних маршрутів

- Стаціонарні рекреаційні зони та місця відпочинку

- Друковані інформаційні матеріали

- Мініготелі та кімнати для приїзджих

FunRoute / ПрофіКемп - Рахів