Окремої уваги у дослідженні рахівських профікемпівців, заслуговує найвища споруда України. Стара Обсерваторія або Білий Слон.
Fun-Route провели власне дослідження та ділиться ним з Вами:
На фото Чорна Гора ще без будівлі
1935 рік
Після Першої світової війни у Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, бо існуюча Варшавська обсерваторія ставала все менш придатною для астрономічних спостережень. Ідея будівництва обсерваторії на горі Піп Іван належить генералу Речі Посполитої, інженеру Леону Бербецькому (до 1939 року територія гори Піп Іван Україні не належала).
1936 рік
Міністерство військово-повітряної оборони Польщі заклало перший камінь до фундаменту на горі Піп-Іван.
На висоту 2 028 метрів з довколишніх сіл везли камінь та деревину, а дороге устаткування — з усього світу! На «будівництві століття» почали працювати сотні гуцулів з усіх навколишніх сіл, а також польські військові. Місцеві жителі називали їх «юнаками». Масштаби проекту були колосальні, а умови праці — жахливі: 800 тонн будівельних матеріалів, доставлених потягом до Ворохти (у 70 км від села до підніжжя), робітникам доводилось везти не тільки кіньми, але і на своїй спині, включно із підйомом грузів до самісінької вершини. Не кажучи вже про те, що спочатку довелось будувати дорогу на високогір’я. У селі Красник, в урочищі Прочерть, польськими робітниками був прокладений відрізок брукованої дороги, яка ще служить і досі.
1938 рік
У липні 1938 року обсерваторію відкрили. Складалась вона з готелю, господарських приміщень та астрономічної вежі. Готель мав 2 рівні зі східного боку та 5 — з західного. Будівля мала форму дзеркального відбитка латинської літери L. Як у ті часи писали, вона мала “монументальний” характер. Товщина стін, складених із вапнякових блоків, становила 1,5 м. Задля утеплення у них вкладали просмолений корок, який попередньо діставлявся сюди аж з Африки! Будівля складалася з 5 поверхів, 43 приміщень і 57 вікон.
Двосхилий дах був накритий мідною бляхою, котра, як золото, сяяла в сонячних променях і вражала гуцулів. А два поверхи зі східного боку і п'ять рівнів будівлі із західного надали споруді величного й неприступного вигляду фортеці. З південного боку обсерваторії розташувалася ротонда з астрографом - він і був головною окрасою обсерваторії був. Об’єктив котрого мав 33 см у діаметрі. Привезений сюди з шотландського Единбургу. Завдяки астрографу вчені мали змогу вивчати великі та малі планети, комети, спостерігати та фотографувати змінні зірки.
Телескоп у рух приводили автоматично регульовані двигуни, обладнані надточним хронометром. Купол башти був 10 метрів у діаметрі, і він теж мав власні електродвигуни. На гору підіймались гвинтові сходи.
До обсерваторії підвели водогін. Будівля навіть мала власну систему опалення — для цього у технічних приміщеннях обладнали котельню. Зауважте, взимку на вершині може лежати по кілька метрів снігу, а температура падати до -40 градусів! Інженери ж зробили можливим цілорічне перебування дослідників та обслуговуючого персоналу на горі.
Дорогою на Піп-Іван, науковці інколи навіть потрапляли під лавини — на пошуки в такому разі виходили навіть військові.
Обсерваторія мала власні парники, з умовами, придатними для вирощування овочів!
Із засобів зв’язку майже нічого тоді не було. Хіба тільки навченим псом передавали листи на гору і вниз.
1939 рік
Обсерваторія, на жаль, функціонувала тільки один рік. На той час Попіванська обсерваторія вважалась другою за значимістю в Європі та шостою у цілому світі!
З початком Другої світової війни 1 вересня 1939 року, обсерваторія почала занепадати: персонал дослідницької станції терміново евакуювали. Згідно з вказівками, частина обладнання і документації були знищені. Інше обладнання розібрали та вивезли геть.
Спочатку, у 1941 році на вершині зробили спостережний пункт угорських військ. З 1944 року кам’яний велет був залишений сам на сам з плином часу.
Мідний купол з башти, до речі, через якийсь час опинився у місцевих гуцулів: в ньому, кажуть, і донині десь варять полонинський сир.
Обсерваторія сьогодні
Нова концепція відбудови Обсерваторії і надання їй нових цілей і завдань виникла в результаті спільної ідеї Студій Східноєвропейських Досліджень Варшавського Університету і Прикарпатського Національного Університету ім. Василя Стефаника.
На Піп-Іван ще кажуть “Білий Слон”: під час планування та зведення обсерваторії, скептики так називали цей науково-дослідний об’єкт, бо він потребував чималих інвестицій — проект був і справді грандіозним як за задумом, так і за втіленням — проте перспективи його використання були примарними. Тому і “Білий Слон” — сумнівна радість за величезні гроші.
Турист же “Білому Слону” приписав значення сильних зимових заметів: обсерваторію взимку і справді закриває товстий шар снігу, втрамбованого до стін штормовими вітрами.
І все ж, на нашу думку колишня обсерваторія — потенційний фаворит для багатьох туристів. Чи хотіли б, Ви опинитись у старезному кам’яному замку на вершині Чорної Гори? Напевно, що так?Fun-Route рекомендує!
Немає коментарів:
Дописати коментар