Команда #профікемпівців #FunRoute досліджувала та розкривала для себе професії: журналіста, оператора, різьбяра, столяра, вівчара і це все відвідавши Івана Васильовича Гринюка, майстра - трембітаря. Готувались школярі до інтерв’ю задалегідь, Іван Васильович відчув їх зацікавленість та з захопленням почав розповідати, як ще малим хлопцем навчився виготовляти трембіти. Знає усі секрети цього ремесла. Розповідав, як ведуча програми "Орел та Решка" також брала у нього інтерв’ю. Каже, щоб виготовити добру трембіту, потрібно затратити багато часу – майже до місяця, а то і року. Спочатку слід вибрати добре та файне дерево – смереку, бажано громовицю. Та, у яку влучила блискавка. Гуцули переконані, що з небесним громом дереву передається голос Творця." Зараз таке дерево важко знайти. Колись давно, коли люди більше часу працювали у лісі, часто знаходили такі дерева". Далі зрізаний стовбур залишають на рік загартовуватись. І лише після цього приходить найвідповідальніший момент. Одним ударом його потрібно розчахнути навпіл і вручну витесати серцевину — це теж довго триває. І останній етап — дві половинки слід скріпити корою. Здавалось би, не так просто втримати триметровий інструмент і одночасно грати.
Насправді ж, вага такої трембіти не перевищує якихось півтора кілограма. Майстер вміє виготовляти давні триметрові трембіти, а також більш осучаснені, які розкладаються на дві частини, а то й три частини. Так практичніше, з ними легше зайти в автобус, сісти в машину, коли доводиться їхати на концерт. Він також музикант і добрий столяр: робить вікна. двері і дуже цікаві сувеніри: мініатюрні трембіти та кручені трембіти. Іван Васильович знає про трембіти все і навіть більше - легенди та розповіді пов’язані з цим унікальним гуцульським інструментом. Трембіта є найдовшим інструментом світу, його довжина від 3 до 8 метрів. Колись усе життя гуцулів минало під звуки трембіти. Вона сповіщала про вихід овець на полонину, відхід на той світ чи народження в сім'ї дитини. Нею запрошували на весілля, з нею колядували. Для вівчаря трембіта не просто музичний інструмент. Раніше вона була чи не єдиним засобом зв’язку вівчаря з селом, тобто такий собі древній мобільний телефон. Нею ж визначали годину, а найдосвідченіші чабани навіть передбачали погоду. Кажуть, особливо добре інструмент відчуває дощ та грозу.
Профікемпівці спробували зіграти на трембіті, що успішно їм вдалося, майже з першого разу. Тож зустріч пройшла неабияк вражаюча, та захоплююча!
Немає коментарів:
Дописати коментар